- розтулити
- —————————————————————————————розтули́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтулити — див. розтуляти … Український тлумачний словник
порозтулювати — юю, юєш, док. Розтулити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розмружити — жу, жиш, док., перех., розм., рідко. Розкрити, розтулити частково або повністю (очі, повіки); розплющити … Український тлумачний словник
розтулений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтулити. || розту/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розтулення — я, с. Дія за знач. розтулити, розтулитися … Український тлумачний словник
розщеплювати — юю, юєш, недок., розщепи/ти, щеплю/, ще/пиш; мн. розще/плять; док., перех. 1) Розколювати, розділяти на частини (вздовж, по довжині чого небудь). || Руйнувати, дроблячи на шматочки, частинки. || Вирізняти складові елементи. 2) Розкладати шляхом… … Український тлумачний словник
відкривати — I = відкрити 1) (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого / чого н., робити його видним, приступним зорові), розкривати, розкрити, відслоняти, відслонювати, відслонити, відтуляти, відтулити, розтулювати, розтуляти, розтулити,… … Словник синонімів української мови